Щоб розрахувати собівартість DTF-друку, додайте витрати на матеріали, роботу, електроенергію та частку загальних витрат майстерні. Отриману суму поділіть на кількість якісних відбитків. Вартості чорнил і плівки для такого розрахунку замало: у невеликому замовленні підготовка макета може коштувати більше за матеріали, а у великому тиражі на результат помітно впливають розміщення зображень на плівці, робота з термопресом і брак.
Нижче розберемо, що врахувати в калькуляції та як перейти від собівартості до ціни для клієнта. Усі суми в прикладах умовні: це навчальні розрахунки в гривнях, а не ціни DIASJET чи показники конкретного принтера.
Порахуйте витрати на всю партію, поділіть їх на кількість якісних принтів і лише тоді визначайте ціну для клієнта. Приклад нижче пояснює метод, а не ціни DIASJET.
1. Визначте, що саме входить у замовлення
Під назвою «DTF-друк» клієнт може мати на увазі різні послуги:
- Готові трансфери на плівці. Ви друкуєте зображення й готуєте їх до перенесення, а клієнт наносить їх на одяг самостійно.
- Друк із перенесенням на одяг. До виготовлення трансферів додається робота з термопресом.
- Готовий одяг із принтом. Ви також купуєте одяг, перевіряєте його та готуєте вироби до продажу.
Одразу зафіксуйте кількість місць нанесення. Футболка з принтом спереду й на спині потребує двох трансферів і двох операцій перенесення. Узгодьте, чи входять у ціну підготовка дизайну, пакування та доставка, чи їх оплачують окремо.
2. Рахуйте витрату плівки за розміщенням макетів
Вартість DTF-плівки для замовлення залежить від того, скільки рулону ви фактично використаєте. Врахуйте проміжки між зображеннями, поля та відрізки, потрібні для запуску й завершення друку. Сума площ самих принтів цих витрат не покаже.
Вартість плівки для замовлення = витрата в погонних метрах × вартість погонного метра.
Щоб визначити вартість метра, поділіть ціну придбаного рулону на його довжину. Якщо порівнюєте рулони різної ширини, додатково розрахуйте ціну квадратного метра. Проте для конкретного замовлення орієнтуйтеся на фактичне розміщення макетів на плівці.
Перед друком перевірте, чи можна повернути окремі зображення та розмістити їх компактніше. Зменшувати сам принт заради економії без погодження з клієнтом не варто: його розмір має відповідати замовленню.

3. Врахуйте чорнила, клейовий порошок і обслуговування
Якщо ваша RIP-програма показує орієнтовну витрату чорнил, використовуйте ці дані як основу для розрахунку. Перевірте, що саме охоплює звіт, і порівнюйте його з фактичним використанням матеріалів. Два принти однакового розміру можуть потребувати різної кількості чорнил через щільність заповнення зображення та налаштування білого шару.
- Чорнила. Витрату кожного кольору в мілілітрах помножте на вартість одного мілілітра. Білий колір також має бути в розрахунку.
- Клейовий порошок. Врахуйте фактичну витрату та втрати. Увесь порошок, засипаний у бункер, не обов’язково витрачається на одне замовлення.
- Обслуговування. Додайте засоби для очищення, пробні відбитки та чорнила, витрачені на догляд за обладнанням, якщо їх ще не враховано в інших рядках калькуляції.
Вартість DTF-чорнил і клейового порошку для DTF беріть зі своїх закупівель. Витрати на доставку матеріалів можна розподілити між придбаними товарами або включити до загальних витрат майстерні. Оберіть один підхід, щоб не порахувати доставку двічі.
4. Порахуйте робочий час і витрати майстерні
Запишіть, скільки часу займають перевірка файлів, розміщення макетів, обслуговування друку, розрізання трансферів, перенесення, перевірка якості й пакування. Якщо працюєте самостійно, ваш час також має вартість.
Витрати на роботу = кількість робочих годин × вартість години роботи.
Не плутайте тривалість роботи принтера з часом, який витрачає працівник. Коли одна людина паралельно виконує кілька замовлень, ту саму годину її роботи не можна повністю зарахувати до кожного з них.
Для розрахунку електроенергії врахуйте обладнання, задіяне у виробництві: принтер, сушарку, термопрес та необхідні допоміжні пристрої. Виміряне споживання в кіловат-годинах точніше відображає витрати, ніж максимальна потужність із таблички, помножена на тривалість усієї зміни.
Окремо визначте, як розподілятимете оренду, оплату програмного забезпечення, сервіс та витрати на використання обладнання. Один із варіантів, якщо він відповідає вашому виробництву, — розподіл за виробничими годинами. Наприклад, умовні 20 000 грн загальних витрат на місяць за 100 фактичних виробничих годин дають 200 грн на годину. Це лише ілюстрація методу, а не рекомендований тариф чи ціна DIASJET.
Не додавайте повну ціну принтера до кожного замовлення. Так само перевірте, чи не врахували ви оренду або сервіс одночасно в погодинній ставці та в окремій сумі загальних витрат.
5. Діліть витрати на кількість якісних відбитків
Якщо надрукували 52 трансфери, а два з них забракували, витрати потрібно розподілити між 50 придатними. На брак також пішли матеріали й робочий час.
Собівартість одного відбитка = усі витрати на замовлення ÷ кількість якісних відбитків.
Плануючи наступну партію, спирайтеся на власну статистику браку. Якщо дефект виявили вже після перенесення, до втрат може додатися вартість одягу та повторного нанесення. Перед тиражем перевірте результат на пробному виробі, а режими роботи добирайте за рекомендаціями виробників матеріалів і обладнання. Єдиного налаштування для всіх тканин і трансферів немає.
Приклад: 50 принтів із перенесенням на одяг
Умови навчального розрахунку: потрібно отримати 50 якісних принтів, по одному на кожному виробі. Одяг надає клієнт. Надруковано 52 трансфери, два забраковано до перенесення, тож зіпсованого одягу в цьому прикладі немає. Умовні суми нижче охоплюють усю партію, включно з цими двома трансферами. Вони не включають купівлю одягу, доставку клієнту та комісії за продаж.
У таблиці всі суми наведено без ПДВ лише для однакової бази розрахунку. Це не прайс DIASJET, не ринковий орієнтир і не рекомендація щодо податкового обліку.
| Стаття витрат | На всю партію |
|---|---|
| Плівка з урахуванням технологічних відходів | 360 грн |
| Кольорові та білі чорнила для відбитків | 280 грн |
| Клейовий порошок | 80 грн |
| Матеріали для проб і обслуговування, не враховані вище | 180 грн |
| Робота: 1,5 години × 600 грн | 900 грн |
| Електроенергія | 100 грн |
| Частка витрат на приміщення й обладнання | 600 грн |
| Пакування | 100 грн |
| Разом | 2 600 грн |
Собівартість одного якісного принта з перенесенням у цьому прикладі: 2 600 грн ÷ 50 = 52 грн без ПДВ. Витрати на два забраковані трансфери вже включено в таблицю: додатковий відсоток браку до цієї суми не додаємо.
52 грн — результат умовного прикладу, а не універсальна собівартість DTF-друку. Для власного замовлення підставте свої розміри й кількість зображень, витрату матеріалів, час роботи та загальні витрати.
6. Від собівартості до ціни: націнка й маржа
Націнку рахують від собівартості, а маржу — від ціни продажу. Тому однаковий відсоток дає різні результати.
У нашому умовному прикладі собівартість становить 52 грн. Націнка 30% дає ціну 52 × 1,30 = 67,60 грн. Різниця між ціною та врахованими витратами дорівнює 15,60 грн, тобто приблизно 23,1% ціни продажу.
Якщо для навчального розрахунку взяти маржу 30% відносно врахованої собівартості, формула буде іншою:
Ціна = собівартість ÷ (1 − маржа), тобто 52 грн ÷ 0,70 ≈ 74,29 грн без ПДВ.
Обидва варіанти показують лише математику ціноутворення. Це не ціни DIASJET і не рекомендація встановлювати саме таку маржу. Різниця між ціною та наведеними витратами ще не є чистим прибутком компанії. Перевірте, чи враховано комісії, доставку, знижки та інші витрати вашого бізнесу. ПДВ і податкові зобов’язання розглядайте окремо відповідно до вашої системи оподаткування; не змішуйте в одній калькуляції суми з ПДВ та без нього.
7. Порівняйте власне виробництво із замовленням готових трансферів
Якщо замовлення надходять нерегулярно, порівняйте витрати на власний друк із придбанням готових трансферів у підрядника. Порівнюйте однаковий обсяг робіт: виготовлення трансферів із виготовленням трансферів, а перенесення на одяг рахуйте окремо в обох варіантах. Додайте доставку, підготовку файлів та інші витрати, які справді виникнуть у кожному випадку.
Перед купівлею DTF-принтера розрахуйте кілька реальних замовлень за різні тижні. Відокремте одноразові витрати на запуск від поточних виробничих витрат. Одна велика партія ще не показує, наскільки завантаженим буде обладнання протягом місяця.
Що записати під час наступного замовлення
- Розміри принтів, кількість копій і місць нанесення на кожному виробі.
- Фактичну витрату плівки, чорнил і клейового порошку.
- Час підготовки, друку, перенесення та пакування, а також споживання електроенергії.
- Кількість якісних і забракованих відбитків, причини браку та можливі втрати одягу.
- Що входить у ціну: одяг, нанесення, пакування, доставка, комісії.
- Планову й фактичну собівартість, ціну продажу та результат виконаного замовлення.
Після завершення порівняйте заплановані витрати з фактичними. Так ви побачите, що варто змінити в наступній калькуляції: щільніше розмістити макети, окремо оцінити підготовку файлів чи точніше врахувати час роботи з термопресом.